СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА
Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів закладу та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.
Соціальний педагог:
– здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
– бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;
– допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;
– проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);
– є посередником між закладом, сім’єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.
Функції соціального педагога:
Прогностична: прогнозування посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації.
Консультативна: рекомендації учням, батькам, вчителям, молодіжним об’єднанням з питань розв’язання конфліктів та проблемних ситуацій.
Захисна: захист прав дітей, представлення їх інтересів в різноманітних інстанціях.
Профілактична: запобігання негативним проявам в учнівському середовищі, пропаганда ЗСЖ.
Соціально-перетворювальна: соціально-педагогічний захист соціально незахищених категорій дітей, сприяння професійному самовизначенню.
Організаційна: координація взаємодії всіх суб’єктів виховання, сприяння участі дітей у науковій, технічній, художній творчості.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Конституція України
Конвенція про права дитини
Декларація прав дитини
Етичний кодекс соціального педагога
Закон України «Про освіту»
Закон України від 26.04.2001№2402-III «Про охорону дитинства»
Закон України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»
Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних»
Закон України від 06.07.2010№2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу
Закон України від 23.09.2010 № 2556-VI «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за неналежне виконання обов’язків стосовно охорони життя та здоров’я дітей, а також за зловживання опікунськими правами»
Закон України від 17.05.2012 № 4723-VI «Про внесення змін до ст.13 Закону України «Про охорону дитинства»
Закон України від 16.06.2011 № 3525-17 «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»
Постанова Кабінету Міністрів України № 896 від 03.11.1993 «Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»)
Постанова Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»
Наказ МОН України №1224 від 09.12.2010 р. «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах»
На допомогу батькам
Права та обов’язки матері, батька і дитини
Кожна дитина має право:
-
виховуватись в рідній родині;
-
на належне виховання;
-
на захист свого здоров’я;
-
на піклування про здоров’я;
-
на здобуття освіти;
-
на розвиток талантів та здібностей;
-
на право голосу у прийнятті важливого рішення для родини;
-
на вільне висловлювання власних поглядів;
-
кожна дитина має право бути почутою.
В свою чергу батьки зобов’язані:
-
виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
-
виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання;
-
створювати належні умови для розвитку природних здібностей дитини;
-
поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці;
-
забезпечувати дитині середню освіту;
-
поважати та враховувати думку дитини з будьяких питань.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Батьки не можуть залишати свою дитину без нагляду.
Батьки мають право:
-
на виховання та розвиток дитини;
-
на вибір навчального закладу для здобуття освіти дитиною;
-
на представництво та захист інтересів дитини;
-
звертатись до державних органів управління з питань навчання та виховання дітей;
-
батьки мають рівні права на спілкування з дитиною, її виховання, забезпечення освітою.
На допомогу учням
ПАМ’ЯТАЙ!
1. Найважливішим є саме перший крок. Тому, якщо ти хочеш познайомитися чи помиритися, йди першим назустріч людині, не чекай і не думай, що це повинна зробити вона.
2. Посміхайся! Твоя посмішка свідчить про добрі наміри.
3. Частіше називай ім’я співрозмовника. Для кожного звук власного імені найсолодший і найважливіший звук людської мови.
4. Проявляй щиру зацікавленість.
5. Інтонацією, виразом обличчя, позою покажи зацікавленість.
6. Намагайся знайти цікаву тему для розмови. Розмова «ні про що», про футбол, погоду, фільм теж може дати хороший результат. Важливо те, що контакт уже відбувся.
7. Налаштовуйся на людину, уважно слухай її. Слухати набагато важче, аніж говорити самому. Уважно спостерігай за іншими, намагайся якомога глибше зрозуміти повідомлення (те, про що говорить інший), запам’ятовуй почуте, перед тим як дати відповідь.
8. Слова не обов ‘язково найважливіші елементи повідомлень. Ми спілкуємося навіть тоді, коли мовчимо.
9. Будь відкритим, випромінюй тепло, і воно повернеться до тебе.
На допомогу вчителям
ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПЕДАГОГОМ І ПІДЛІТКОМ В КРИЗОВОМУ СТАНІ
1. Уважно вислуховуйте підлітка.
2. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Ставтесь до нього серйозно, з повагою.
3. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
4. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
5. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили.
6. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
7. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
8. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
9. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.
Протидія домашньому насильству в умовах дистанційного навчання
Телефони довіри
Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри» 8 800 500 21 80
Національна «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей 8 800 500 33 50
Цілодобово, анонімно, безкоштовно Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми
8 800 500 22 50
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗ ТЮТЮНУ
Щорічно 31 травня відзначається Всесвітній день без тютюну, який був заснований ВООЗ, щоб привернути увагу людей до небезпеки тютюну та до хвороб, яким можливо запобігти.
31 травня в закладі проведено тематичні заходи спрямовані на захист молоді від нікотинової залежності та розвінчування міфів про “безпечність” вейпів, кальянів та систем нагрівання тютюну.
Не існує безпечних тютюнових та нікотинових виробів та не існує безпечного способу їх вживання!