ПРЕВЕНТИВНЕ ВИХОВАННЯ
Одними із важливих пріоритетів в діяльності закладу є профілактика шкідливих звичок та протиправної поведінки учнів.
Превентивне виховання – це цілісна система підготовчих, профілактичних дій педагогічного колективу спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці учнів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Конвенція про права дитини
Конвенція Міжнародної організації праці «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці»
Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
Сімейний кодекс України
Цивільний кодекс України
Кримінальний кодекс України
Кримінально процесуальний кодекс України
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закон України «Про освіту»
Закон України «Про охорону дитинства»
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»
Закон України «Про правила етичної поведінки»
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 25.03.2025
Значення превентивного виховання
Комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості; вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику, корекцію і подолання асоціальних проявів у поведінці учнів, а саме:
-
правопорушень (схильність до агресії , крадіжок, брехні та інших вад, що можуть призвести до кримінальних дій);
-
шкідливих звичок (алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління , токсикоманії тощо);
-
статевих порушень та їх наслідків ( статевої розпусти , венеричних захворювань, ВІЛ, СНІД тощо);
-
егоцентризму та екологічної брутальності (позитивне ставлення до всього, що оточує, свідомість, підвищення культури споживання, загальноприйнятні норми людської моралі тощо).
Мета превентивного виховання
-
сформувати позитивні якості особистості: правової свідомості, почуттів, що регулюють поведінку, активної протидії порушникам законів;
-
підвищити правову культуру;
-
сформувати навички здорового способу життя;
-
втілювати профілактику вживання наркотичних , алкогольних і психотропних речовин;
-
надавати комплексну психолого-педагогічної допомогу неповнолітнім.
Підліткові субкультури:
хто винний і що робити? Поради психолога
Перехідний підлітковий період – найскладніший період життя дітей.
Змінюється їхня система цінностей та авторитетів, і якщо раніше всі свої
вчинки вони робили з огляду на батьків та вчителів, то тепер для них головне
– думка однолітків.
Протест проти цієї «дитячості» найчастіше і стає головною причиною
звернення підлітків до субкультур…
Як розпізнати спроби вербування:
-
незнайомці можуть пропонувати легкі гроші за «невеликі послуги»;
-
вас можуть просити надати інформацію або фотографії об’єктів;
-
звертайте увагу на спроби «зав’язати дружбу» із дивними або надто цікавими людьми, особливо в соціальних мережах.
Що робити, якщо ви запідозрили вербування:
-
не вступайте в контакт із підозрілими особами;
-
повідомляйте про будь-які сумнівні ситуації правоохоронні органи;
-
не надавайте жодної інформації про себе чи інших, яка може зашкодити країні.
Якщо ви стали свідком чи жертвою підозрілої діяльності, звертайтеся до СБУ або поліції.
Кібербулінг – це тролінг у мережах. Це знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюються за допомогою різних гаджетів, з використанням інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.
Якщо Ви випадково зіткнулися з цим, потрібно обов’язково розповісти близьким і звертатися за допомогою.
Найпоширеніші види кібербулінгу:
Флеймінг – це цькування, засноване на провокаціях і образах, завдання якого – вивести співрозмовника з себе. Найчастіше зустрічається у коментарях під новинами/подіями.
Доксинг – публікація особистих даних на громадських ресурсах без дозволу того, кому вони належать: починаючи від номера телефону та закінчуючи інтимними фото чи особистими листуваннями.
Кетфішинг – створення в соцмережах фейкової сторінки відомої (не обов’язково) людини для того, щоб скомпрометувати її та завдати шкоди репутації.
Фрейпінг – захоплення акаунту в соцмережах з подальшою дискредитацією справжнього власника.
Кіберсталкінг – це вихід переслідування за межі інтернету та найнебезпечніший вид кібербулінгу. У цьому випадку «мережевий слід» жертви використовується для того, щоб знайти її та нашкодити їй у реальності.
Хепіслепінг – один з найжорстокіших видів. Це публікація у мережі відеороликів, на яких жертву принижують чи б’ють.
Кібергрумінг — це налагодження злодіями, які гарно знають психологію дітей, довірливих стосунків з дитиною (через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї відвертих фото чи відео з подальшим шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні.
